Закон про статус ветеранів військової служби

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів
внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 40-41, ст.249 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст.38
N 2373-III ( 2373-14 ) від 05.04.2001 –  набирає  чинності з
дня введення в дію Закону України “Про Державний бюджет
України на 2002 рік”, ВВР, 2001, N 24, ст.127 )

( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду
N 4-рп/2003 ( v004p710-03 ) від 27.02.2003 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
– набуває чинності 01.08.2003 року
N 1763-IV ( 1763-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.444
N 1889-IV ( 1889-15 ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 50, ст.536
N 2255-IV ( 2255-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N  4, ст.107 )

( У назві та тексті Закону  посилання  “ветерани  військової служби”, “ветеран військової служби” замінено посиланнями “ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ”, “ветеран військової служби і ветеран органів внутрішніх справ” згідно із Законом N 2373-III ( 2373-14 )від 05.04.2001)  ”органів внутрішніх справ” у всіх відмінках і числах замінено словами “ветеран військової служби, ветеран органів внутрішніх справ і ветеран державної пожежної охорони” у відповідному відмінку і числі, а слова “в органах внутрішніх справ” замінено словами “в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні” згідно із Законом N 1889-IV ( 1889-15 ) від 24.06.2004 )

Цей Закон встановлює статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони, визначає основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ і державної пожежної охорони, та членів їх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві. (Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001, в редакції Закону N 1889-IV (1889-15) від 24.06.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2255-IV (2255-15) від 16.12.2004)

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні засади державної політики щодо ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони.

Державна політика стосовно ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони здійснюється в рамках обов’язкових цільових державних і місцевих програм соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони, спрямованих на забезпечення реалізації гарантій та пільг, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами для ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та членів їх сімей.
Реалізація обов’язкових цільових державних і місцевих програм соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування з використанням засобів масової інформації здійснюють пропаганду важливості бездоганної військової служби, служби в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні, значення державних нагород за ратні подвиги та видатні заслуги у захисті Вітчизни, державного суверенітету, зміцненні обороноздатності та безпеки України, охороні конституційних прав громадян, за мужність і героїзм у боротьбі із злочинністю, у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, за сумлінне і віддане служіння Українському народу.
Відповідальність за реалізацію державної політики стосовно ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
(Стаття 1 в редакції Закону N 2255-IV (2255-15) від 16.12.2004)

Стаття 2. Законодавство України про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони

Законодавство України про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України, що регулюють суспільні відносини у сфері соціального захисту громадян.

Стаття 3. Гарантії прав та соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та членів їх сімей

(Назва статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2255-IV (2255-15) від 16.12.2004)
Держава гарантує кожному ветерану військової служби, ветерану органів внутрішніх справ і ветерану державної пожежної охорони рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задоволення різноманітних життєвих потреб, а також подає різні види допомоги шляхом:
реалізації права на працю відповідно до рівня професійної підготовки та цільових програм соціальної адаптації;
створення умов для підтримки та поліпшення здоров’я з метою забезпечення активного довголіття;
надання пільг, компенсацій та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності та заслуженого відпочинку;
реалізації цільових програм поліпшення житлових умов;
організації соціально-побутового обслуговування;
пенсійного забезпечення відповідно до законодавства.
(Статтю 3 доповнено частиною першою згідно із Законом N 2255-IV (2255-15) від 16.12.2004)
Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ і ветерани державної пожежної охорони та члени їх сімей нарівні з іншими громадянами користуються всіма соціально-економічними правами і свободами, закріпленими Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами України.
Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ і ветерани державної пожежної охорони при наявності у них підстав, визначених законодавством України, визнаються також ветеранами війни та ветеранами праці.

Стаття 4. Забезпечення виконання законодавства щодо соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та членів їх сімей

Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування. (Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2171-III (2171-14) від 21.12.2000, N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001, N 662-IV (662-15) від 03.04.2003 — набуває чинності з 01.08.2003 року; в редакції Закону N 2255-IV (2255-15) від 16.12.2004)

Стаття 4-1. Сфера дії цього Закону

Дія цього Закону поширюється на громадян України, які віднесені до категорій ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони відповідно до цього Закону і які постійно проживають на території України.
Права та пільги, зазначені у статті 6 цього Закону, можуть надаватися іноземним громадянам та особам без громадянства, які віднесені до категорій ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони і які на законних підставах перебувають на території України відповідно до порядку та умов, визначених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
(Розділ I доповнено статтею 4-1 згідно із Законом N 2255-IV (2255-15) від 16.12.2004)

Розділ II. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ СТАТУСУ ВЕТЕРАНІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ, ВЕТЕРАНІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ І ВЕТЕРАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ

Стаття 5. Особи, які визнаються ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ і ветеранами державної пожежної охорони.

Ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ і ветеранами державної пожежної охорони визнаються громадяни України:
1) які бездоганно прослужили на військовій службі і в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;
2) інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби чи при виконанні службових обов’язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; (Пункт 2 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1889-IV (1889-15) від 24.06.2004)
3) інваліди I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні, і які мають вислугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні 20 років і більше;
4) військові пенсіонери, нагороджені медаллю “Ветеран Збройних Сил СРСР” за законодавством колишнього Союзу РСР;
5) які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України. (Статтю 5 доповнено пунктом п’ятим згідно із Законом N 1763-IV (1763-15) від 15.06.2004)
(Стаття 5 в редакції Закону N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001) (Офіційне тлумачення статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду N 4-рп/2003 (v004p710-03) від 27.02.2003)

Стаття 6. Соціальний захист ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та членів їх сімей

Ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ і ветеранам державної пожежної охорони надаються такі пільги:
1) безоплатне користування закладами охорони здоров’я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань;
2) першочергове безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів; (Пункт 2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001)
3) першочергове медичне обстеження, диспансеризація та госпіталізація;
4) першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безоплатне забезпечення протезами та протезно-ортопедичними виробами;
5) переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням у санаторіях Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань з оплатою 25 відсотків вартості путівок ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ і ветеранами державної пожежної охорони і 50 відсотків — членами їх сімей;
6) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ і ветеранами державної пожежної охорони і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення; (Пункт 6 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001)
7) першочергове, але не пізніше одного року після звільнення з військової служби або зі служби в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні та прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки, забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, або одноразове надання безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво чи придбання житла з урахуванням встановленої законодавством норми жилої площі на сім’ю і погашенням його в повному розмірі за рахунок Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, інших центральних органів виконавчої влади, утворених відповідно до законів України військових формувань, а також забезпечення земельними ділянками під забудову і право на їх безоплатне отримання у власність у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (Абзац перший пункту 7 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV (662-15) від 03.04.2003 — набуває чинності з 01.08.2003 року)
Позачергово забезпечуються житлом ветерани військової служби, які при звільненні з військової служби здали державним органам займане ними у військових містечках жиле приміщення та не були забезпечені іншим жилим приміщенням, які досягли на 1 січня 2001 року 60 і більше років, а також сім’ї таких померлих ветеранів військової служби.
Порядок надання ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ і ветеранам державної пожежної охорони безвідсоткових кредитів на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво або придбання житла встановлюється Кабінетом Міністрів України.
(Пункт 7 статті 6 в редакції Закону N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001)
8) право на безоплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сімей житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду;
9) безоплатний проїзд і перевезення багажу ними та членами їх сімей при переїзді до вибраного місця постійного проживання після звільнення з військової служби в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами України;
10) безоплатний проїзд (туди і назад) у межах України один раз на рік залізничним транспортом у купейному вагоні швидкого чи пасажирського потягу або водним чи автомобільним транспортом міжміського сполучення для лікування та відпочинку у санаторіях та будинках відпочинку; (Пункт 10 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001)
11) безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах України; (Статтю 6 доповнено пунктом згідно із Законом N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001)
12) право на першочергове придбання квитків на всі види транспорту;
13) використання чергової відпустки за місцем роботи у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до 14 календарних днів на рік;
14) право на щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві, в установі чи організації;
15) право переважного залишення на роботі, на яку вони були зараховані вперше після звільнення з військової служби, при скороченні чисельності або штату працівників;
16) переважне право на вступ до гаражних, садово-городніх, житлових та інших кооперативів. (Статтю 6 доповнено пунктом 16 згідно із Законом N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001)

Стаття 7. Реалізація права на пільги ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ і ветеранами державної пожежної охорони та членами їх сімей

Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ і ветерани державної пожежної охорони та члени їх сімей поряд з пільгами, передбаченими цим Законом, користуються пільгами, встановленими для них іншими нормативно-правовими актами.
У разі, коли право на одну і ту саму пільгу передбачено різними нормативно-правовими актами, ця пільга надається по одному із них за вибором ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ і ветерана державної пожежної охорони.
Вдови (вдівці) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та члени їх сімей, які перебувають на їх утриманні, користуються пільгами, передбаченими пунктами 6 — 9 статті 6 цього Закону.
У разі смерті ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ і ветерана державної пожежної охорони його сім’ї або особі, яка здійснює поховання, подається допомога у проведенні похорону і в день їх звернення виплачується грошова допомога на поховання в розмірі тримісячної пенсії померлого (загиблого), але не менше п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Зазначена допомога здійснюється військовими комісаріатами та іншими відповідними органами за місцем проживання ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ і ветерана державної пожежної охорони за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на соціальний захист населення, що виділяються в розпорядження відповідних центральних органів виконавчої влади та військових формувань.
Центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, військові комісаріати зобов’язані надавати ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ і ветеранам державної пожежної охорони безоплатно юридичну допомогу з питань, що стосуються реалізації прав, визначених цим Законом. (Статтю 7 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом N 2373-III (2373-14) від 05.04.2001)

Стаття 8. Позбавлення права на пільги

Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ і ветерани державної пожежної охорони та члени їх сімей позбавляються права на пільги на період відбування ветераном військової служби, ветераном органів внутрішніх справ і ветераном державної пожежної охорони призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі.

Розділ III. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 9. Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону

Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Стаття 10. Посвідчення та нагрудні знаки ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони

Ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ і ветеранам державної пожежної охорони вручаються посвідчення та нагрудні знаки.
Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Громадські організації ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони

Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ і ветерани державної пожежної охорони згідно з законодавством України можуть створювати громадські організації, діяльність яких регулюється Законом України “Про об’єднання громадян” (2460-12).

Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони

Особи, винні у порушенні законодавства про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Стаття 13. Порядок введення в дію Закону

1. Цей Закон набирає чинності з дня введення в дію Закону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік”.
2. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України в місячний термін після введення в дію цього Закону:
подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 24 березня 1998 року
N 203/98-ВР

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України “Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N35, ст.263 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я
є:
I. Внести до Закону України “Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425; 1994 р., N 20, ст. 120; 1995 р., N 44, ст. 329; 1996 р., N 1, ст. 1, N 3, ст. 11; 1997 р., N 8, ст. 62; 1999 р., N 24, ст. 209) такі зміни:
1. У статті 12:
1) пункти 4 і 5 частини першої викласти у такій
редакції:
“4) 75-процентна знижка плати
за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
5) 75-процентна знижка плати за
користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка,
при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
Для сімей, що складаються лише
з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю)”;
2) доповнити статтю після
частини другої новою частиною такого змісту:
“Площа житла, на яку нараховується 75-процентна
знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати”.
У зв’язку з цим частини третю і
четверту вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою.
2. У статті 13:
1) пункти 4 і 5 частини першої викласти у такій
редакції:
“4) 100-процентна знижка плати
за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
5) 100-процентна знижка плати за
користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка,
при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
Для сімей, що складаються
лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю)”;
2) доповнити статтю після
частини другої новою частиною такого змісту:
“Площа житла, на яку
нараховується 100-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 100 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 100-процентна відповідна знижка плати”.
У зв’язку з цим частини третю і четверту
вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою.
3. У статті 14:
1) пункти 4 і 5 частини першої викласти у такій
редакції:
“4) 50-процентна знижка плати
за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
5) 50-процентна знижка плати за
користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка,
при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
Для сімей, що складаються лише
з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю)”;
2) доповнити статтю після
частини другої новою частиною такого змісту:
“Площа житла, на яку нараховується 50-процентна
знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати”.
У зв’язку з цим частини третю і четверту
вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою.
4. У статті 15:
1) пункти 4 і 5 частини першої викласти у такій
редакції:
“4) 50-процентна знижка плати
за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
5) 50-процентна знижка плати за
користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка,
при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
Для сімей, що складаються лише
з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю)”;
2) доповнити статтю після
частини другої новою частиною такого змісту:
“Площа житла, на яку нараховується 50-процентна
знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати”.
У зв’язку з цим частини третю і
четверту вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з 1 січня 2003 року.
2. Борги з оплати комунальних послуг, норми щодо користування (споживання) якими встановлюються виходячи із загальної площі житла громадян, які мають право на пільги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12), станом на день набрання чинності цим Законом сплачуються за рахунок місцевих бюджетів у частині, яка утворилася за рахунок зменшення обсягу пільг при нарахуванні плати за комунальні послуги порівняно з обсягом, встановленим частиною третьою статей 12, 13, 14 і 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12).

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 4 липня 2002 року
N52-IV

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:
I. Внести до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 426; 1995 р., N 44, ст. 329; 1996 р., N 1, ст. 1, N 3, ст. 11; 1997 р., N 8, ст. 62; 1999 р., N 24, ст. 209; 2002 р., N 52, ст. 379; 2003 р., N 27, ст. 209; 2004 р., N 7, ст. 52; із змінами, внесеними Законом України від 18 листопада 2004 року N 2212-IV (2212-15) такі зміни:
1. У пунктах 1 і 2 статті 9 слова і цифри “та війни з імперіалістичною Японією 1941-1945 років” замінити словами і цифрами “1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією”.
2. Статтю 10 доповнити пунктом 3 такого змісту:
“3) дружин (чоловіків) померлих партизанів, підпільників та військовослужбовців, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією, і нагороджені за цей період орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних), які не одружилися вдруге”.
3. У частині першій статті 12:
пункт 1 після слів “одержання ліків” доповнити словами “лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення”;
пункти 7 і 15 викласти в такій редакції:
“7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання”;
“15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України”.
4. У частині першій статті 13:
пункт 1 після слів “одержання ліків” доповнити словами “лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення”;
абзац перший пункту 3 доповнити словами “з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад”;
пункти 7, 19 і 22 викласти в такій редакції:
“7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує інваліда I групи”;
“19) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України”;
“22) позачергове безплатне забезпечення автомобілем з ручним керуванням (за наявності медичних показань) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий); виплата компенсації на паливо, ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України”.
5. У частині першій статті 14:
пункт 1 після слів “одержання ліків” доповнити словами “лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення”;
пункти 7 і 14 викласти в такій редакції:
“7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання”;
“14) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України”.
6. У частині першій статті 15:
пункт 1 після слів “одержання ліків” доповнити словами “лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення”;
пункти 7 і 16 викласти в такій редакції:
“7) безплатний, проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання”;
“16) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України”.
7. У частині першій статті 16:
пункт 4 після слів “забезпечення ліками” доповнити словами “лікарськими засобами, імунобіологічними препаратами та виробами медичного призначення”;
доповнити пунктом 10-1 такого змісту:
“10-1) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України”;
пункт 16 викласти в такій редакції:
“16) безплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості — автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані і місця проживання”.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
2. Витрати на забезпечення безплатного проїзду ветеранів війни, передбаченого цим Законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Кабінету Міністрів України:
у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 13 січня 2005 року
N 2344-IV

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”
Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ :
1. У частині другій статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425; 1996 р., N 1, ст. 1; 2003 р., N 30, ст. 245):
1) пункт 8 викласти в такій редакції:
“8) учасників бойових дій під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях”;
2) доповнити пунктом 9 такого змісту:
“9) осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи”.
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Підпункт 2 пункту 1, яким вноситься зміна до частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12), набирає чинності з 1 січня 2005 року.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 15 червня 2004 року
N 1770-IV