Протягом тижня, у Республіці Хорватія успішно пройшов тренінг для психологів, НГУ та ГО «Ліга офіцерів», за темою: «Хорватський досвід в роботі з захисниками та постраждалими на війні (1991-1995 рр)».
Навчальна програма була організована Надзвичайним та повноважним Послом України в Республіці Хорватія Олександром Левченко, у співпраці із Міністерством захисників Республіки Хорватія доктором Лончером. Координатором і перекладачем навчального проекту була Ольга Сабляк та перекладачі-волонтери, Українці в Хорватії Оксана Чулят та Ірина Матієвич.
Це був тиждень інтенсивних презентацій, практичних занять, зустрічей, поїздок по пам’ятним, рекреаційним місцям Хорватії.
Основні пункти програми: нормативно-правова та практична діяльність Міністерства захисників Хорватії за напрямком психосоціальної допомоги ветеранам, членам сімей, інвалідам війни з різним ступенем втрати працездатності, жертвам сексуального насильства та катувань; опанування новітніми техніками та приладами з біологічного зворотного зв’язку, психотерапевтичної роботи ПТСР; проблематика та наслідки для Хорватії щодо виключення ветеранів із суспільного життя; мирна реінтеграція 2/3 окупованих територій країни; зустрічі з ветеранськими спілками 100% інвалідів та ПТСР; зустріч із засновником системи військової психології під час вітчизняної війни у Хорватії; відвідання меморіальних комплексів, міст які на 80-100% були зруйновані та відновлені у повоєнні роки, а також місць масових розстрілів, поховань – усе це впорядковане як місця пам’яті, музеї.
Хорвати щиро та відверто ділилися своїми успіхами і помилками. Повторювали: ми не хочемо вас вчити, висновки з нашої трагедії та як відбудовувати свою крану робити вам. Просто ми пережили все те ж саме, що зараз переживаєте Ви. Кожне заняття, бесіда із свідками подій була наповнена емоціями, людськими історіями, людським болем, а також й радісними фрагментами Перемоги. Я разом із колегами, мав можливість побувати у майбутньому, зрозуміти що нас очікує у повоєнні роки та на чому саме необхідно зосереджувати увагу вже сьогодні, – поділився роздумами психолог із Миколаївського полку НГУ.
Практично, кожне заняття, зустріч виходили за межі визначеного часу, оскільки в українців було чимало питань до колег, допитувались у кожному елементі, формі та методі роботи. Адже, досвід хорватів високо оцінений у світі та заслуговує на впровадження в Україні. Не зважаючи на надзвичайно важку суть програми, головний посил був дуже життєстверджуючий. Війна – це завжди зло. Але як би тяжко не було, завжди треба йти вперед. Максимально робити самому все, що можна. Хлопцям – самоорганізовуватись в товариства, реалізовувати свої права. Не чекати пасивно від держави пропозицій. Не нарікати на тимчасові труднощі – працювати, скільки можна. Робота допомагає вижити, зберегти світлу голову. Самим створювати робочі місця.
Допомогти собі, щоб могти допомагати іншим. Хорватські воєнні інваліди 100% категорії (всі у візочках) розповіли, як вони працюють з людьми, які, наприклад, потрапили в автокатастрофи чи промислові аварії. Допомагають їм адаптуватись і не опускати рук. Дивовижна сила духу, наприкінці ми відчули їхню міць, – передала свої враження психолог із Маріупольської військової частини НГУ.
Склад хорватського Міністерства захисників – практично повністю ветерани та члени їхніх сімей. Ще один позитивний досвід – ветеранські центри, де допомогу ветеранам надають самі ж ветерани – юристи, психологи, лікарі, соціальні працівники. Провідний центр із м. Загреб поділився своїми досягненнями, зокрема у роботі із інвалідами ПТСР.
Вітчизняна війна у Хорватії закінчилась більше ніж 20 років тому, а питання і далі актуальні. Відчувається згуртованість всього суспільства, побудова цілісної системи опіки ветеранів та цивільного населення, відбудовано міста та села.
Наприкінці навчального проекту, представники Міністерства захисників Республіки Хорватія та Посольства України напрацювали із гвардійцями пропозиції за перспективними напрямками подальшої співпраці: психологічної реабілітації військовослужбовців НГУ; спільних навчань між військовими психологами двох країн; обміном навиків у психотерапевтичній та науково-дослідній роботі; розробці та впровадження програми психологічної реабілітації на базі МРЦ «Нові Санжари» за участі цивільних колег громадських організацій.
Психологи та лікарі-психіатри висловили вдячність колегам із Хорватії та запевнили, що це лише початок подальшої співпраці.
Психологічна служба НГУ
